МІННА БЕЗПЕКА!
Після повномасштабного вторгнення російської федерації, Україна увійшла до переліку країн, найбільш забруднених мінами: більше 30% території нашої країни є потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети. Щодня вибухи від мін та інших вибухонебезпечних предметів призводять до великої кількості жертв, у тому числі серед дітей.
У зв’язку з реаліями сьогодення, правила мінної безпеки повинен знати кожен, і не лише дорослі, а й діти. Тому, зараз дуже важливо проводити серед населення роз’яснювальну роботу з мінної безпеки, аби кожен знав правила, які можуть зберегти життя.
Яких боєприпасів варто остерігатися!
На початку російсько-української війни у 2014 році Росія активно використовувала успадкований радянський арсенал протипіхотних мін. Велика ймовірність, що саме цими мінами переповнені наші поля і міста після повномасштабного вторгнення окупантських військ в Україну зараз.
Протипіхотні фугасні міни
Це невеликі предмети з пластику зеленого або коричневого кольору, які встановлюються на поверхні або в товщі ґрунту. Протипіхотні фугасні міни можуть спричиняти теплові й хімічні опіки. Їх використовують для ураження живої сили противника через силу вибуху міни. Принцип дії — нажимний (вага спрацювання зазвичай від 3 до 25 кг). Потрібно наступити, тоді вона спрацює.
Ураження буде залежати від типу міни, висока температура вибухових газів може заподіяти значні опіки кінцівкам.
Зазвичай внаслідок вибуху людина калічиться або втрачає ступню. Ударна хвиля може викликати втрату свідомості, а висока температура вибухових газів – сильні опіки нижніх кінцівок. Від больового шоку чи втрати крові при несвоєчасному наданні першої допомоги людина може померти.
Термін бойової роботи міни необмежений. Боєприпас не має механізму самоліквідації.
Особливу небезпеку становить міна "Метелик" (також її називають "Пелюстка"). Ці міни розміром у 12 сантиметрів і вагою близько 80 грамів кожна розкидають із касетних боєприпасів. Вони розриваються або при контакті, або мають часовий детонатор, тобто елемент самоліквідації. Через кілька годин міна може самостійно вибухнути. Їхнє використання заборонене Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 року, яка передбачає захист жертв міжнародних збройних конфліктів.
Протипіхотні осколкові міни
Осколкові міни на відміну від фугасних уражають не силою вибуху, а уражаючими елементами в корпусі міни. Їх закопують у ґрунт або маскують на дереві. Вибухають такі міни, якщо зачепити натягнутий дріт або якщо їх активують дистанційно. Дія ураження може бути і спрямованою (уламки вилітають з одного боку міни), і круговою (розлітаються на 360 градусів).
Одна з найнебезпечніших осколкових мін — ОЗМ-72. За розміром вона, як літрова банка. Важить 5 кілограмів. Усередині має 2400 осколків або кульок, які розлітаються на 50 метрів. Людина зачіпає розтяжку, міна вистрибує на висоту 1 метр через "вишибний" заряд і тоді розривається корпус. Шансів вижити майже немає.
Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією із 1999 року.
Протитранспортні (протитанкові) міни
Протитранспортні міни також закопують у землю або залишають на поверхні. Вибухають вони від ваги у 120 кілограмів і більше. Та торкатися таких предметів в жодному разі не можна.
Часто під протитранспортні міни можуть встановлювати протипіхотні. У разі вибуху — шансів вижити практично немає.
Мінометні міни
Мінометні міни, призначені для ураження людей, майна і легкоброньованої техніки, також трапляються в районах бойових дій і становлять велику небезпеку. Від всіх інших видів озброєння їх відрізняє характерне оперення сталевого корпусу. Найчастіше на території України трапляються міни калібрів 120, 82 і 60 міліметрів.
Касетні боєприпаси
РСЗВ "Град", "Смерч", "Ураган", "Точка У" можуть випускати касетні боєприпаси. Такі боєприпаси влаштовані за принципом російської "матрьошки": у випущеному боєприпасі є від 30 до 70 маленьких боєприпасів, які розлітаються на площу в кілька гектарів. Ці елементи 12 сантиметрів у розмірі і мають механізм самоліквідації.
Цей тип боєприпасів заборонений міжнародною конвенцією з касетних боєприпасів. Російські військові застосовували їх неодноразово.
Саморобні вибухові пристрої
Цей тип боєприпасів важко розпізнати. Їх маскують у якісь побутові речі, встановлюють в автомобілях, закріплюють всередині будинків, приховують у іграшках, таким чином щоб вони не викликали підозру, але викликали інтерес. Принцип дії довільний. Противник часто використовує саморобні вибухові пристрої та міни-пастки в умовах воєнних дій.
Запали та підривники
Окремі елементи боєприпасів теж можуть завдати ушкоджень. Про запали та підривники нечасто говорять в контексті вибухонебезпечних предметів, але взаємодіяти із ними небезпечно.
Це той елемент, який ініціює вибух міни або гранати. Ці предмети теж небезпечні бо можуть вибухнути, якщо людина починає розбирати, викручувати їх.
Ці знання можуть врятувати не одне життя!!!
