Гриценко Василь Васильович
Гриценко Василь Васильович
Гриценко Василь Васильович народився 18 травня 1977 року у с. Ліщин Житомирського району, де і провів своє дитинство. Серед улюблених занять були риболовля, гра з друзями у футбол, танці у місцевому будинку культури, спів. Закінчивши 10 класів Ліщинської середньої школи, пішов навчатись до Житомирського професійно-технічного училища № 6, здобув спеціальність водія.
Коли юнаку виповнилось 18 років, був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Загартовувався майбутній воїн у 6-тій окремій аеромобільній бригаді десантно-штурмових військ ЗСУ (м. Хирів, Львівська область).
У грудні 1996 року Василь повернувся до рідного села, де розпочав свою трудову діяльність водієм у місцевому сільськогосподарському підприємстві. Згодом переїхав у Житомир, працював у будівельній фірмі на посаді водія.
У березні 2014 року став одним із перших, кого мобілізували для захисту держави у боротьбі з військовою агресією загарбника. Перебуваючи у зоні АТО на території Донецької та Луганської областей у складі 26 окремої артилерійської бригади з честю і гідністю, вірний військовій присязі, мужньо виконував бойові завдання. Разом з побратимами пройшов жахіття війни під Авдієвкою, Амбросівкою, Савур-Могилою, у районі Донецького аеропорту. Через рік був звільнений у запас.
У травні 2015 року за участь у антитерористичній операції Василь Васильович отримав статус учасника бойових дій. Усвідомлюючи усі складнощі та посилене почуття обов’язку Василь приймає рішення добровільно повернутися на захист рідної землі у складі 80-ї десантно-штурмової бригади на території Луганської області. Указом Президента України від 17 лютого 2016 року Гриценка В.В. було нагороджено відзнакою "За участь у антитерористичній операції".
Наприкінці 2017 року зі зболеною і зраненою душею Василь повернувся до рідної домівки. Поступово чоловік повернувся до цивільного життя, влаштувався на роботу на комбікормовий завод, згодом - ПП "Теплогазсервіс".
Плани на майбутнє перекреслив день 24 лютого 2022 року - день повномасштабного вторгнення ворога на територію нашої Батьківщини. Не очікуючи на повідомлення з військкомату, Василь дістався до пункту збору захисників. Його було зараховано до 1 батальйону легендарної 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. І знову пекло страшної війни. Рідкі, короткі телефонні розмови з рідними. Останній зв'язок з воїном був 29 березня 2022 року.
8 квітня 2022 року сім’я Василя Васильовича отримала страшну звістку – поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області ще 4 квітня у бою за незалежність, цілісність і недоторканність України Гриценко Василь Васильович віддав найдорожче – своє життя. Через інтенсивні бойові дії 10 довгих днів рідні та близькі, громада чекали на тіло, щоб вшанувати загиблого Героя.
14 квітня 2022 року у рідному Ліщині за участю священника Православної Церкви України було проведено обряд поховання учасника бойових дій, ветерана війни, патріота, справжнього борця за справедливість - Гриценка Василя Васильовича.
Рішенням виконавчого комітету Станишівської сільської ради № 150 від 17.08.2023 року нагороджено відзнакою Станишівської сільської ради «Честь і гордість Станишівської громади».
Вічна шана хороброму воїну!
