Троїцький костел та дзвіниця Троїцького костелу
В середині XVIII століття, по смерті Потоцького, землі відійшли до родини Понятовських.
За яром, над крутим схилом долини річки розташований по-сільському затишний, дбайливо прикритий віковими липами, Троїцький костел, зведений у 1805 році,новим землевласником, стольником перемишльським Йозефом Мартиновичем Поляновським (польськ. Józef Polanowski) у 1805 році в Ліщині побудовано римо-католицький кам'яний костьол святої Трійці в стилі пізнього бароко, який був освячений 1806 року. Поруч, на північному-заході розмістилась двоярусна дзвіниця.
Костьол освятив у 1806 р. прилат Руддіх. У 1829 році тут було 520 парафіян. Архітектурним пам’ятником, являється римо- католицький Троїцький костьол і дзвіниця біля нього побудована в 1805 році, які відносяться до однієї з останніх церков, збудованих у стилі барокової архітектури на Україні. Костел вважається «останнім взірцем бароко» в Україні. Особливість саме ліщинського храму в тому, що це є найпізніше збудований (останній себто) бароковий костел на теренах України.
(На час побудови храму село Ліщин вже з десяток років входило до жахливої імперії Романових, а тим костели були не дуже потрібні. Тому, з самого свого відкриття і по сьогодні, споруду використовували як церкву, ані стілечки не переймаючись "неканонічністю" її архітектури.)
На північний захід від святині розташована двоярусна квадратна дзвіниця, збудована з цегли.
Костел в стилі пізнього бароко є цегляною тринавною базилікою з низькими бічними навами. Головний фасад, розкреслений горизонтальним рустом, вирішений в доричному ордері. Фасад фланкований спареними пілястрами, що спираються на цоколь і несуть доричний антаблемент, і завершений трикутним фронтоном з декоративними вазами по кутах. Симетрична композиція головного фасаду посилена потужними приземкуватими обелісками, закріпленими на кутах бічних нав. Центральний неф освітлений великими прямокутними вікнами, бічні нави - напівциркульними. Перекриття головної нави - напівциркульні склепіння з розпалубками, у бічних нав - хрещаті склепіння. Інтер'єр виконаний в іонічному ордері.
Троїцький костел.-1805рік, охоронний номер 1199/1.
Дзвіниця Троїцького костелу -1805рік, охоронний номер 1199/2.
У 1913-1914рр. адміністратором місцевої парафії значиться ксьондз Й.Уляницький.
Його будівництво закінчилось через десять років після входження цих місць до складу Російської імперії, коли католицька церква втрачала беззастережний пріоритет у цій частині України.
Тому, як стверджують старожили Ліщина, Троїцький храм використовувався винятково, як православний. Це один з яскравих прикладів міжконфесійної трансформації культової споруди, досить широко розповсюдженої в країні впродовж ХV-ХХст.
У 1961 році комуністи вольовим рішенням закрили храм Божий. Збили хрести, куполи, дзвіницю. Сама будівля залишилися, хоч внутрішнє обладнання все було пограбоване. Довгих тридцять років Дім Господній був закритий. Село жило безбожним життям, за ці роки виросло ціле покоління жителів, які не чули церковної мелодії дзвонів. Сама будівля використовувалась під різні господарські потреби.
У 90 – х роках за ініціативи голови сільської ради Татуревича Михайла Степановича та голови колгоспу Ковальчука Володимира Антоновича почалась реставрація храму. Силами місцевої будівельної бригади, жителів села, благодійників - споруда була відновлена.
